Розроблено методику визначення усередненого дефіциту потужності електростанції під час її роботи за заданим графіком навантаження. Враховано особливості зміни навантаження, надійність основного устаткування та вплив схеми видачі потужності.

Викладено фізичні засади ядерної енергетики, відомості про ядерні енергетичні установки (ЯЕУ) та реактори. Описано технологічні схеми ЯЕУ вітчизняних і зарубіжних АЕС, охарактеризовано їх основне обладнання, наведено генеральний план станцій. Розглянуто питання ядерної безпеки та основних систем безпеки, компонування АЕС, виробництва ядерного палива. Наведено методику оцінки надійності покривання електростанцією заданого графіка навантаження, визначено експлуатаційні та аварійні режими роботи АЕС. Проаналізовано стан і проблеми ядерної енергетики України.

Изложены физические основы ядерной энергетики, сведения об ядерных энергетических установках (ЯЭУ) и реакторах. Описаны технологические схемы ЯЭУ отечественных и зарубежных АЭС, охарактеризовано их основное оборудование, предложен генеральный план станций. Рассмотрены вопросы ядерной безопасности и основных систем безопасности, компоновки АЭС, производства ядерного топлива. Приведена методика оценки надежности покрытия электростанцией заданного графика нагрузки, определены эксплуатационные и аварийные режимы работы АЭС. Проанализированы состояние и проблемы ядерной энергетики Украины.

Досліджено публікації стану ядерного паливного циклу України та проаналізовано рекомендації з оцінюванням їх наслідків.

Розглянуто розробки алгоритму оцінювання ефективності дешифрування зображення об'єктів спостереження. Одержано кількісну оцінку імовірності дешифрування зображення об'єктів спостереження за умови використання додаткових дешифрувальних ознак.

Розглянуто особливості оброблення і аналізу багатоспектральних та гіперспектральних космічних знімків за умов багатокритеріальності. Запропоновано алгоритмічні рішення щодо підвищення просторової якості зображень та їх попереднього автоматичного аналізу з метою зменшення навантаження на дешифрувальника.

Запропоновано й обгрунтовано новий підхід до інтеграції дистанційних і геолого-геофізичних даних на базі математичної теорії свідчень Демпстера - Шейфера, який надає можливість інтегрувати зазначені дані, будувати карти просторового розподілу функції довіри схожості з позитивними структурами (встановленими покладами вуглеводнів), що є інформаційним забезпеченням підтримки прийняття рішень про нафтогазоперспективність. Наведено приклади його реалізації на ділянках прикерченського шельфу Чорного моря та акваторії Азовського моря. Даний підхід надає змогу кількісно оцінити ступінь їх перспективності, конкретизувати задачі для подальших геологорозвідувальних робіт.

Розглянуто підхід до інтегрування гетерогенних геопросторових даних на базі єдиної науково-методичної платформи - теорії свідчень Демпстера - Шейфера. Наведено структурно-логічну схему інтегрування гетерогенних геопросторових даних, суть якої зводиться до послідовного інтегрування таких даних на трьох базових рівнях: фізичному, логіко-семантичному та прийняття рішень. Проаналізовано особливості інтегрування гетерогенних геопросторових даних на фізичному, логіко-семантичному рівнях та специфіку їх інтегрування на рівні гіпотез (рішень) у рамках теорії свідчень Демпстера - Шейфера, яка полягає у необхідності релевантного опису конфлікту, що потенційно може виникнути у разі наявності суперечливих свідчень (гіпотез) та одержанні інтервальної оцінки ймовірності настання події, що у свою чергу передбачає розробки або обрання певних правил, які надають змогу її точно розрахувати у визначеному інтервалі. Крім того, Наведено загальні обмеження інтегрування та сформульовано нові підходи до оцінки ефективності виконання тематичних завдань, які зводяться до обрахунку рівня невизначеності на трьох різних рівнях: інформаційних джерел, скомбінованих (інтегрованих) розподілів гіпотез та прийняття рішень. Запропоновано структурно-логічну схему нового методу, який надає змогу враховувати корельованість і узгодженість гіпотез, конфліктність джерел геопросторових даних, та представлено приклади інтегрування геопросторових даних класичним (комбінаційне правило Демпстера) і авторським методами під час розв'язання задач пошуку родовищ вуглеводнів та ідентифікації компактних штучних об'єктів. Підтверджено ефективність запропонованого методу, визначено умови і обмеження його застосування.

Розглянуто підхід до інтегрування гетерогенних геопросторових даних на базі єдиної науково-методичної платформи - теорії свідчень Демпстера - Шейфера. Наведено структурно-логічну схему інтегрування гетерогенних геопросторових даних, суть якої зводиться до послідовного інтегрування таких даних на трьох базових рівнях: фізичному, логіко-семантичному та прийняття рішень. Проаналізовано особливості інтегрування гетерогенних геопросторових даних на фізичному, логіко-семантичному рівнях та специфіку їх інтегрування на рівні гіпотез (рішень) у рамках теорії свідчень Демпстера - Шейфера, яка полягає у необхідності релевантного опису конфлікту, що потенційно може виникнути у разі наявності суперечливих свідчень (гіпотез) та одержанні інтервальної оцінки ймовірності настання події, що у свою чергу передбачає розробки або обрання певних правил, які надають змогу її точно розрахувати у визначеному інтервалі. Крім того, Наведено загальні обмеження інтегрування та сформульовано нові підходи до оцінки ефективності виконання тематичних завдань, які зводяться до обрахунку рівня невизначеності на трьох різних рівнях: інформаційних джерел, скомбінованих (інтегрованих) розподілів гіпотез та прийняття рішень. Запропоновано структурно-логічну схему нового методу, який надає змогу враховувати корельованість і узгодженість гіпотез, конфліктність джерел геопросторових даних, та представлено приклади інтегрування геопросторових даних класичним (комбінаційне правило Демпстера) і авторським методами під час розв'язання задач пошуку родовищ вуглеводнів та ідентифікації компактних штучних об'єктів. Підтверджено ефективність запропонованого методу, визначено умови і обмеження його застосування.